Прочитав підсумки бігового року Дмитра Войтка й вирішив, що треба і свої написати.

На 2016 рік я ставив собі дві мети. Перша — продовжувати бігати та отримувати від цього задоволення. Друга — пробігти за рік 1001 кілометр. І якщо з першою проблем не виникло, досягнути другої виявилось непосильною задачею.

Спочатку все виходило. У січні я пробіг 86 кілометрів, у лютому 92, а у березні взагалі 101. А потім щось пішло не так, і бігати я почав набагато менше. У листопаді двічі хворів, і не бігав зовсім. У підсумку, замість запланованих 1001 кілометрів пробіг всього 753.

Але є і приємніші спогади: у 2016 році я взяв участь у рекордних для себе чотирьох півмарафонах. Я хотів написати пост про кожен з них, але, через те, що між мною та написанням цих постів встав непереборний барʼєр (читай, лінь), замість окремих постів напишу тут.

Одеський півмарафон у березні

Організація залишила бажати кращого. Стартові пакети видавали у крихітній темній кімнаті старого радянського готелю «Юність», що була повна-повнісінька учасників. За гарячим чаєм після фінішу треба було вистояти велику чергу. Напевно, це своєрідна мотивація — не хочеш стояти у черзі, прибіжи першим.

Але траса була краще торішньої. Замість невеликого сегмента уздовж моря на Фонтані, яким бігали у 2015 році нескінченну кількість кіл, цього разу були всього два кола Трасою Здоровʼя від Аркадії до Ланжерона та назад.

Трек забігу:

Київський півмарафон у квітні

Мабуть, найприємніший з усіх чотирьох. Все було на висоті, починаючи з видачі стартових пакетів, закінчуючи різноманітним та цікавим маршрутом.

Це був мій перший досвід участі у забігу, в якому одночасно стартують декілька тисяч людей. Щоправда, ця одночасність дещо відносна через інертність колони: після зворотного відліку та команди «Старт!» я чекав ще декілька хвилин, поки черга перетнути стартову лінію дійшла до мене.

Я був відносно непогано готовий до цього забігу, і тому отримав від нього справжнє задоволення. Потрібно сказати, що цьому сприяла й погода — у той день у Києві було сонячно, але зовсім не спекотно.

Трек забігу:

Одеський півмарафон у червні

Якщо вже говорити про погоду, то не згадати її, розповідаючи про цей забіг, неможливо. Весь тиждень до старту був небувало спекотний. Вранці термометр показував не нижче тридцяти градусів, а вдень було ще більше. Декілька моїх знайомих бігунів, більш досвідчених та підготовлених ніж я, вирішили не брати участь.

Розум казав, що й мені варто відмовитись. Але надто спокусливим був маршрут зі стартом та фінішем біля Театру, через Пушкінську, Трасу Здоровʼя та Французький бульвар. Та, не дивлячись на фактичну неготовність, я все ж побіг.

Дива не сталося. Фактори, що зазначені вище, привели до того, що другу половину дистанції я боровся з власним бажанням зійти з траси, а останні декілька кілометрів, який жах, взагалі переходив на крок.

Дистанцію я подолав зі своїм гіршим часом. І це, безумовно, найскладніший старт року.

Трек забігу:

Київський півмарафон у жовтні

У жовтні у Києві зовсім не спекотно, та ще й часто дощить. Ввечері перед стартом я відчув озноб, але вранці вирішив все ж бігти.

Памʼятаєте, Форрест Гамп розповідав про всі можливі види дощу, які йшли у Вʼєтнамі цілий місяць без перерви? У день забігу це все було у Києві. Дощ мрячив, обприскував, поливав та затоплював з першої до останньої секунди бігу. І не припинявся до кінця дня.

Добре памʼятаю, як диявольські холодно було на мосту Патона. Як наскрізь вимокла водонепроникна вітрівка. Як кожен кросівок, що вимок до останньої нитки, важив непристойно багато. Але все це, у порівнянні з літнім одеським півмарафоном, згадується як приємна пригода.

Трек забігу:

Є, що згадати, і крім півмарафонів. Врешті решт, приємними можуть бути не тільки масові та довготривалі забіги.

Трейл на Куяльнику

У лютому в Одесу з лекцією про трейл¹ приїжджав Денис Ткалич. Денис — один з тих дивовижних людей, що можуть за одну пробіжку горами подолати таку відстань, що я за успішний місяць рівнинною Одесою.

На ранок після лекції Денис та Сергій Петренко влаштували лайт версію трейл забігу берегом Куяльника.

Ввечері напередодні пробіжки пройшов дощ, і вранці ми побачили глиняний берег в ідеальному для трейла стані. Бруд налипав на кросівки швидше ніж ми встигали його чистити, але це не завадило нашій дружній компанії подолати близько одинадцяти кілометрів маршрутом, що захоплював. З нами була й моя краща половина, яка стійко подолала всі складності зимового бездоріжжя.

Трек пробіжки:

Біг у подорожах

Краща половина була зі мною навесні в Італії, де ми не втратили можливості побігати місцевими вуличками.

У Римі ми жили у хай і доволі мальовничій, але все ж не історичній частині міста. Маршрут нашої пробіжки йшов горбистими кварталами, що нічим особливим не вирізнялися.

Трек пробіжки:

А ось у Флоренції маршрут вийшов більш мальовничий. Ми пробігли мостом Понте Веккйо, були поруч з собором Санта-Марія-дель-Фйоре, та взагалі за одну пробіжку подивились незвично багато.

Трек пробіжки:

Бігати у подорожі дуже сподобалось, спробуємо зробити це невіддільною частиною будь-якої поїздки.

Наостанок розповім про дві пари бігових кросівок, у яких бігав торік.

Brooks Adrenaline GTX

Як зараз памʼятаю, що 7 січня 2016 року вийшов на пробіжку, коли на вулиці вже активно танув сніг, що випав ще до Нового року.

У той день мої ноги, що промокли, замерзли настільки, що я одразу вирішив купити водонепроникні кросівки.

Сніг в Одесі випадає не так часто, тому за рік, що пройшов відтоді, я пробіг у бруксах всього тільки 50 кілометрів. І це включно з тими 11 Куяльником, про які я розповідав вище.

Не скажу, що це найзручніша пара бігового взуття. Підошва жорстка і трохи масивніша ніж хотілося б, особливо під пʼятою. Але треба мати на увазі, що це трейлові кросівки, що накладає на них певні обмеження. Проте, вони відмінно виконують свої функції — всі ці 50 кілометрів мої ноги були сухими.

Saucony Triumph ISO 2

А ось ця пара взуття стала одною з найбільш зручних, що мені доводилось носити. Вони достатньо мʼякі, щоб бігати у них довгі дистанції, при цьому нога у них не «пливе» і не втрачає правильне положення (таке бувало у Nike Free Run 4.0).

Шнурки ніколи не розвʼязувались самі, жоден шов і устілки не натирали ноги. У них я пробіг всі чотири півмарафони, і кожен раз залишався задоволений.

Якщо коротко, бігати у цих кросівках одне задоволення. Сміливо їх раджу бігунам з нейтральною пронацією стопи.

Що далі?

Ціль на 2017 рік — розробити правильний та зручний графік пробіжок, спробувати бігати інтервали, подолати 1000 кілометрів. І отримувати задоволення, звісно. А інакше нащо це все?

примітки

1. У цьому випадку під трейлом я розумію біг по бездоріжжю, зазвичай з набором висот, хоча б невеликим. ↩