Дописи позначені тегом polaroid ¹⁴

Пропоную вашій увазі чергову серію сезонних поларойдів. Цього разу, як зрозуміло з назви, це світлини, що зроблені влітку 2023 року.

Цей допис виходить за підтримки Збройних Сил України. Вони боронять країну від ворожих атак, щоб ми працювали, жили та, виходить, знімали на поларойд. А наш обовʼязок — боронити їх, підтримувати їх, та зробити так, щоб у нашої армії було все, щоб робити свою героїчну роботу, а також все, щоб реабілітуватися після повернення в мирне життя. Тож, донатимо в фонд «Повернись живим» або в будь-який інший фонд, що допомагає ЗСУ, Нацгвардії, Поліції та іншим нашим захисникам.

Не хочу перетворюватись на графомана, тож не буду псувати біти й байти порожніми словами. На картках світлі й гарні обличчя моїх друзів, колег, котиків з одеської твітерської спільноти, що допомогли не поїхати кукухою на початку війни, й допомагає досі, моїх дітей, родини, найкращого кітпса у всесвіті — Вєсти, пересічних домашніх та вуличних улюбленців, що зігрівали моє серце, колективу улюбленої кавʼярні та просто куточки Одеси. Картки тепер щасливо живуть в моєму альбомі, а їх скани — тут.

Передивився всі світлині, і не можу позбутися враження, що це літо нагадує будь-яке інше: на знімках родина та друзі, колеги та знайомі, мальовничі куточки Одеси та картки з подорожей. От тільки враження це хибне, бо за кадром залишається гірка правда про друзів, що поїхали з України і навряд чи повернуться, про дітей, яких бачив лише декілька разів за все літо, про людей, що наповнювали моє життя посмішками, а тепер їх немає поруч. Немає на світлинах і повітряних тривог, вибухів, тривожності, страху, люті, болю та втрат – всього того, чим було наповнене літо 2022 року.

Далі залишаю картки без коментарів. Проте, перед цим хочу зазначити всього три тези:

1. Підтримуйте ЗСУ. Яким би складним наше життя не було, саме завдяки армії ми досі його маємо.
2. Підтримуйте ЗСУ. Кожна копійка, віддана на підтримку армії, наближає нас до перемоги. А ще, кожна копійка робить внесок в збереження життів наших захисників та позбавлення життів клятих загарбників.
3. Підтримуйте ЗСУ. Збройні Сили – головне джерело гарних українських новин впродовж останніх семи місяців. Треба й надалі допомагати їм приносити нам хороші новини. Їм добре = нам добре.

Сьогодні пишу про нездатність людей домовлятися.

Начинаю с дисклеймера: все фотографии этого поста, кроме последней, сделаны до войны. Публикуя этот пост, я испытываю нечто вроде вины выжившего. Я в Одессе, где относительно спокойно, в то время как многим другим украинцам повезло сильно меньше.

В этом посте, за исключением последнего параграфа, не будет ни слова о войне. О своём отношении к ней я сказал в февральском посте. Здесь будут только сканы полародиов, которые я снял за прошедшую зиму, а также заметки о моей жизни. Как обычно, все фотографии, кроме первых двух, расположены в хронологическом порядке.

Я уже рассказывал, что планирую перестать в августе снимать только на полароид, и эту традицию заменить другой. Раз уж я всё равно снимаю на полароид круглый год, то буду выкладывать сканы раз в квартал, как раз после окончания очередного времени года. В каком-то смысле я уже опробовал эту идею, когда вышел пост со сканами весенних и летних карточек.

Помимо всего прочего, полароид крут тем, что никакой сюжет не слишком прост и плох для него. Хочешь сотый раз сфотографировать как мило кошка лежит на компе или залезла в ведро, в котором родители передали яблоки с дачи, мягкий солнечный свет, что выглянул в пасмурный день или вид из иллюминатора самолёта, — для всего этого отлично подойдёт мгновенная фотография.

Все фотографии этого поста, кроме первых двух, расположены в хронологическом порядке. От тёплых сентябрьских дней, когда младшая дочка пошла в первый класс, через поездку на машине в Словакию, короткое октябрьское путешествие в Краков, однодневную поездку в Киев, в конец осени, когда солнечные моменты приходилось терпеливо дожидаться.

Идея снимать в августе только на полароид превратилась в славную традицию. Сделал так третий год подряд и очень этому рад.

Показываю сканы карточек и рассказываю, каким выдался мой август.

Не показывал полароидные карточки какое-то совсем неприличное время. Собственно, я и не снимал на него с конца декабря по вторую половину апреля. Зимой, в отсутствии света и тепла, просто не хотелось. Март и бóльшая часть апреля выпали как-то по инерции. Но потом вспомнил былое, заказал кассету с плёнкой, и как-то пошло-поехало.

Снимал регулярно до конца июля. Показываю почти все кадры, отбросив лишь откровенно неудачные. За исключением первых двух фотографий этого поста, все остальные расположены в хронологическом порядке. Получалась эдакая фотографическая летопись конца весны и двух месяцев лета 2021. Всё это время я работал, отдыхал с лучшей половиной и детьми, протирал штаны в любимой кофейне, немного путешествовал, тусил с братом и сестрой, гулял с коллегами в Зелёном театре, снова работал, читал. Одним словом, просто жил. Приятно теперь пересмотреть эти карточки с улыбкой на лице - месяцы выдались классные.